ДімПРО ДУШУ, ТРАВУ І РОСУ
Не думай, що поет душі не має.
Він просто сльози сіє у росу,
В якій і ти колись помиєш ноги,
Щоб відшукати срібла сиву суть…
***
Поете, однорогий чи дворогий,
Ти маєш душу, розум в голові,
Але не сунь в росу ти свої ноги,
Бо мало що робив хто в цій траві…