ДімПраотчий край, моя вишнева доле,
Заквітчана у стрічках лісосмуг…
Гойдається під вітром рідне поле,
Іскрить росою волошковий луг.
Праотчий край, пахуча материнка,
Стрункі тополі, наче вітряки.
Налита соком яблунева гілка
На землю рвучко струшує зірки.
Праотчий край, незміряні криниці,
Крилаті верби над хмільним струмком.
Всю ніч перекликаються гнилиці
З причесаним пшеничним колоском.
Прадавній край, невиплакані сльози,
Самотні села вздовж пустих доріг.
Я довго йшов до тебе крізь морози,
Але, на жаль, дійти так і не зміг.