Понад дорогою крушина
Розклала ягоди червоні.
Лягає музика пташина
У сонця радісні долоні.
Медові очі молочаю
Перегоріли в стиглих травах,
А клени весело стрічають
Хмільних зірниць яскравий спалах.
Свічки тополь зелено-срібні
Цілують небо голубами,
І на серпневому розвидні
Перекликаються з дубами.
А за рікою, через кладку,
Тривожна молодість курличе,
І тільки степ, неначе батько,
До себе знов бентежно кличе.