ДімЗі всіх своїх ровесниць-однокласниць
Завжди яскраво вирізнялась ти:
Блакитні очі, на щоках рум’янець,
І усміх, повний сонця й доброти.
Серед дівчат малих і худорлявих
Без вроди і без полум’я в душі,
Цвіла ти, як налиті медом трави,
Як щедрі квіти в полі на межі.
Тобі дуби під ноги слали листя,
А вітер гладив руки і вуста.
Твоє волосся поцілунком чистим
Голубила веселка золота.
На мене не звертала ти уваги,
А я тебе плекав у всіх думках…
Ну що ж! Доп’ю свій сум з гіркої фляги
Й лишу твій образ на ясних зірках.