ДімВ тебе серце безцінне й душа золота,
Світлий подих весни – твоя мрія крилата,
Теплі усмішки сонця – червоні вуста,
Срібні зорі карпатські – ясні оченята.
Твій п’янкий голосочок – сопілоньки спів,
Осяйна доброта – мов коштовна шкатулка.
Я нікого до тебе отак не любив,
Моя мила, кохана, єдина гуцулко!
В твоїх косах все злото осінніх дібров,
Ніжний запах трави й чабреців синьооких.
Ти даєш мені ласку, чарівну любов
І життєву снагу верховинських потоків.
Всі дерева в гаю і квітки полонин
Полюбляють твої веселкові співанки.
Скільки доля мені даруватиме днин,
Стільки буду з тобою, кохана горянко!